Акваріум

Китайці одні з перших почали розводити акваріумних риб. Риби у Китаї самі по собі вважались священними істотами. За образом риби поступово було закріплено декілька смислових значень, зумовлених фонетичними нормами. Так слово «риба» юй (кит. 鱼, yú) за звучанням схожа на коштовний камінь (нефрит, яшма, кит. 玉, yù), а також є омонімом до слова «надлишок» (кит. 剩余, shèngyú). Саме тому риба перетворилась на емблему і побажання добробуту та духовної благодаті.

Імпульсом для розведення риб стало захоплення коропами (кит. 鲤鱼, lǐyú), які під час нересту мігрували, змушені плисти проти течії. Конфуціанці асоціювали наполегливість коропів із завзяттям людини в досягненні поставлених цілей. Більш конкретне значення – вдале здавання іспитів на посаду чиновника і подальше кар’єрне зростання.

Культ риб спричинив появу у Китаї перших ставків для їхнього утримання, а згодом – акваріумів. Попри те, що китайцям була відома технологія виготовлення скла, акваріуми вони робили з порцеляни.

Музейний акваріум рясно декоровано розписом: на білому тлі розгортається сцена із персонажами даоського пантеону із різноманітними атрибутами. Усі вони є покровителями і захисниками, символами різноманітних благ.

Серед них впізнавані Льов Хай із трилапою жабою (багатство), діва Хе Сяньґу із квіткою лотоса на довгій ніжці (покровителька домогосподарства і пророчиця), Джонлі Цюань із великим черевцем (достаток), Джан Ґволао із бамбуковою тріскачкою (подружнє щастя), Лі Тєґвай (покровитель вчених, захисник хворих і нужденних) із гарбузом-горлянкою, веселі близнюки Хе-Хе (символи щастя, везіння, побажання нащадків), поважний Шовсін (довголіття) із плямистим оленем.

Ольга Новікова