Пропустити навігацію

Будівлі музею

У повній згоді із «Заповітом» Богдана Ханенка (1917) та «Дарчою заявою» Варвари Ханенко (1918) їхня київська садиба по вул. Терещенківській, 15 стала простором музею мистецтв.

Нині у вишуканих інтер’єрах ханенківського особняка працює постійна експозиція красного та ужиткового мистецтво Європи 14-18 століть. Також тут представлено унікальну збірку ранньовізантійських ікон 6-7 століття. На першому поверсі дому можна оглянути твори колекції мистецтва Стародавнього світу.

Рішенням київської влади у 1986 році до складу Музею Ханенків  було включено сусідній будинок - історичний дім Сахновських, близьких родичів Ханенків (Терещенківська, 17). 2006 року на другому поверсі дому відкрито постійну експозицію колекції мистецтва Азії.

Дім Ханенків

Історичний дім-особняк Богдана та Варвари Ханенків, розташований у Києві по вулиці Терещенківській, 15 – одна з безцінних перлин архітектури міста.

Історія дому сягає початку 1880-х, коли цукрозаводчик Нікола Терещенко, батько Варвари Ханенко, придбав велику земельну ділянку з триповерховим домом на тоді новій київській вулиці - Олексіївській. Упродовж 1882-1888 років на вільній частині ділянки було зведено ще один дім - двоповерховий з чолового фасаду, триповерховий з двору. Архітектором проекту був, найбільш ймовірно, Робет-Фрідріх Мельцер. 1888 року Нікола Терещенко передає новозбудований дім та частину земельної ділянки у власність своїй старшій доньці Варварі.

читати далі..

Ханенків надила європейська мода на історичні стилізації в архітектурі. За іхнім замовленням, у залах першого і другого поверху було втілено оригінальні архітектурно-художні проект зі стилізації інтер’єру «в дусі» певної історичної епохи. Так у домі з’явилися «готична» й «ренесансна» вітальні, кабінет у стилі рококо, голландська «бюргерська» їдальня – унікальні простори, безцінні документи мистецької та інтелектуальної культури кінця 19 століття.

Серед архітекторів та художників, які доклалися до оформлення будинку Ханенків, окрім Роберта Мельцера згадують Леонардо Марконі, Пєтра Бойцова, Вільгельма Котарбінського, Михаїла Врубеля, Адріана Прахова. 

На відміну від артистичного вишуку приміщень першого і другого поверху, житлові покої родини Ханенків на третьому – «антресольному»-- поверсі дому були оздоблені вельми скромно, навіть аскетично.

Приватна галерея Ханенків, як свідчать старовинні архівні фото дому, багаторазово змінювала свою «експозицію», залежно від зміни захоплень колекціонерів.

У 1919 році Варвара Ханенко та мистецтвознавець Георгій Лукомський стали авторами першої музейної експозиції, відкритої на першому і другому поверсі будинку. Варвара Ханенко мешкала в кімнатах третього поверху до кінця життя (травень 1922 року).

У 1930-1934 роках на третьому поверсі дому працювала перша тематична експозиція мистецтва ісламу, створена Марією Вязьмітіною.

У період Другої світової війни в музеї, за не підтвердженими документально даними, в будинку музею розміщувався офіцерський клуб нацистів. Руйнування, яких дім зазнав у ході війни, спонукали керівництво музею демонтувати частину історичних архітектурних комплексів залів. Зокрема було назавжди втрачено інтер’єр «Дельфтської їдальні».

В результаті капітального ремонту та реставрації будинку в 1986-1998 роках більшість унікальних ханенківських інтер’єрів вдалося відновити. На чоловому фасаді між вікнами 2 роверху знову посів своє місце герб роду Ханенків. Основною тематикою постійної експозиції в історичному домі Ханенків стало красне і ужиткове мистецтво Європи 14-19 століть. У 2004 році тематика розширилася: в окремому залі було представлено комплекс унікальних ранньовізантійських ікон 6-7 століття. У 2018 році в приміщенні «Контори Ханенків» на першому поверсі дому було впорядковано експозицію  мистецтва Стародавнього світу.

Запрошуємо оглянути постійну експозицію мистецта Європи, Візантії та Стародавнього світу, розміщену в історичному домі Ханенків.

Ганна Рудик

 

приховати

Дім Сахновських

Історичний дім Сахновських, розташований по вулиці Терещенківській 17, було побудовано 1878 року Аделаїдою Сулимовською за проектом архітектора Володимира Ніколаєва. Триповерховий з вулиці, дім мав 5 поверхів з двору. На відміну від зведеного по сусідству десятиліттям пізніше особняка Ханенків, будинок був задуманий як прибутковий – призначений для здачі квартир в оренду.

Чоловий фасад дому оформлено в стилі еклектики з елементами неоренесансу. Зокрема неоренесансні мотиви відчутні у круглих медальйонах з витонченими скульптурними голівками, що оздоблюють вікна другого поверху, у колонках та пілястрах коринфського ордера в декорі вікон 2 та 3 поверхів.

1880 рокусаме  в цьому будинку Києва було вперше апробовано телефонний зв’язок.

читати далі..

Ініціатива встановлення телефону належала Олександру Бородіну, видатному інженеру і ученому, автору багатьох новацій в сфері залізничного транспорту. О. Бородін проживав у домі з 1877 по 1884 роки.

У вересні 1882 року А. Сулимовська продала ділянку і будинок заможному підприємцю Ніколі Терещенку за 95 тисяч карбованців сріблом. Той розділив землю на дві менші ділянки. Ділянку з домом у 1899 (1900?) році Терещенко подарував своїй наймолодшій доньці Єфросинії, в заміжжі Сахновській.

Подружжя Сахновських мешкало в будинку до 1917 року – року смерті чоловіка Єфросинії Володимира Сахновського. Нащадок дворянського роду, доктор медицини, відомий лікар та громадський діяч В. Сахновський був одним із засновників Товариства швидкої медичної допомоги в Києві. Родина Сахновських займала 4 квартири на першому, третьому та четвертому поверхах. В однії з квартир розміщувалося очолюване В. Сахновським Правління Київського відділення допоміжної медичної комісії.

1914 року в результаті вертикального перепланування вулиці Терещенківської на чоловому фасаді дому виник високий цоколь.

У власності Сахновських будинок з садибою перебував до 1918 року. 1919 року садибу придбав присяжний повірений Сергій Пістряк, який став її останнім приватним власником. Після націоналізації будинок садиби використовувався як житловий.  У 2 половині 1930-х років у цокольному поверсі було прорізано прямокутні вікна.

Рішенням київської влади у 1986 році будинок було передано Музею Ханенків (тоді – Київському музею західного та східного мистецтва).

У 2001-2005 роках у будинку було проведено ремонтно-реставраційні роботи, в ході яких приміщення 1 та 2 поверху оформлено як публічні простори музею. На 3 поверсі розташовано адміністративні та господарські служби. Крім цього, між домом Ханенків і домом Сахновських було створено внутрішній перехід на рівні другого поверху.

2006 року в домі Сахновських відкрито другу частину постійної експозиції Музею Ханенків – «Мистецтво Азії». У чотирьох залах другого поверху представлено вибрані твори ключових азійських зібрань: «Мистецтво індуїзму та буддизму», «Мистецтво Китаю», «Мистецтво ісламу», «Мистецтво Японії».   На першому поверсі розміщено Наукову бібліотеку музею та виставкові зали, а також вестибюль, гардероб, касу та крамницю музею.

Запрошуємо оглянути постійну експозицію мистецта Азії, розміщену в історичному домі Сахновських.

Ганна Рудик

приховати