Name:
Кухоль
Creation time:
Перша половина 17 століття
Place of origin:
Ізнік, Туреччина
Material:
Кераміка, полива, розпис
Size:
H – 20,5 см; D – 10,5 см
Inventory #:
6 БВ
Source origin:
З колекції Богдана та Варвари Ханенків. Подаровано Варварою Ханенко Українській Академії Наук у 1918 році, націоналізовано більшовиками у 1919 році.
publications:
1. Вязьмітіна, М. (ред.) Мистецтво країн ісляму, Каталог. Музей мистецтв ВУАН. Київ: ВУАН, 1930. 2. Біленко Г., Рудик Г., Музей Ханенків, Східна колекція, путівник. Київ: Vital-Press, 2005. 3. Рудик Г. Колекція османського мистецтва Музею Ханенків // “Хроніка 2000, Україна-Туреччина”. Антологія вибраних академічних статей. Київ, 2014. 4. Carswell, John. Iznik Pottery, London, 1998. 5. Denny, W.B. Iznik: the Artistry of Ottoman Ceramics. London and New York: Thames and Hudson, 2004.
expositions:
У постійній експозиції зали мистецтва ісламу з 2006 року.
Section:
Мистецтво Османської Туреччини
Description
Подібні керамічні кухлі з прямими циліндричними корпусами виготовляли в майстернях Ізника з другої половини XVI ст. Специфічна форма, швидше за все, походить від східноєвропейських або балканських шкіряних, дерев’яних або металевих прототипів. Такі кружки, ймовірно, могли служити як посудиною для напоїв, так і вазою для квітів чи прикрасою інтер’єру.
Чашка музею Ханенка розписана у тонкій вільній «каліграфічній» манері з повторюваними мотивами високих сірувато-блакитних тюльпанів і двох видів червоних квітів, які переплітаються своїми природно зігнутими стеблами в корпусі посудини. По обідку та біля підніжжя кружки проходять дві стрічки меандрового візерунка. Стиль картини та її колірна гамма дозволяють вважати твір виготовленим у першій половині 17 століття.
Ізніцькі майстри надавали перевагу натуралістичним мотивам і зображали добре відомі їм квіти: тюльпани, гвоздики, проліски, троянди, гіацинти у поєднанні із зазубреними листками . Митці прекрасно знали ці квіти і переносили знайому флору на фаянсові вироби. Любов османців до квітів трансформувалася у декоративний елемент. З XІI століття зображення цієї квітки використовували як мотив оздоблення у художніх промислах. Митці захоплювалися витонченістю й елегантністю форми тюльпана, що відобразилося у поезії і романах, а також у візуальних видах мистецтва. Зображення тюльпана в османському мистецтві, окрім кераміки, зустрічається на тканинах, килимах, оздобленні книжок тощо. Зображення тюльпана має багато символічних значень. Насамперед це символ жіночої краси, раю, а для турків – символ батьківщини та культурної ідентичності . Водночас тюльпан містить у собі й духовний сенс. Зображення тюльпанів міститься на сторінках Корану, кахлях в мечетях, талісманах, бойових сорочках.