Тютюнниця

Табакерка, всуціль оздоблена рельєфним декором зі сценами з життя китайських вельмож, представляє один з унікальних мистецьких винаходів давніх китайців – різьблення по лаку. Основним матеріалом цього мистецтва є сік особливого дерева цішу, яке росте тільки в центральному та південному Китаї.

Щоб створити високу основу для різьблення, майстер наносив на поверхню речі аж до 100 шарів соку. Перед кожним наступним нанесенням доводилося чекати місяць, аби сік добре застиг. Воістину, це мистецтво вимагало від людини надзвичайного терпіння! Віртуозне різьблення у високому шарі лаку на музейній табакерці підтримує думку про те, що предмет створено в епоху піднесення в Китаї художніх ремесел за правління імператорів династії Цін (1644–1911).

Саме тоді, за правління видатних імператорів Кансі та Цяньлона в Китаї поширилося вживання нюхального тютюну. Відповідно, зросло і виробництво тютюнниць, спершу при палаці, а пізніше – і поза його межами. З 1830 року власну тютюнницю вже мав чи не кожний китаєць. Такі «пляшечки» для тютюну могли бути зі скла, з напівкоштовного та коштовного каменю, перламутру, бамбуку, порцеляни.

Тютюн набирали мелесенькою лопаткою зі слонової кістки і вдихали кожною ніздрею по черзі. Після того смачно і з насолодою чхали. Китайці вважали, що за помірного вживання нюхальний тютюн викликає ясність у голові, відчуття бадьорості і радості, навіть лікує головний біль.

Валерія Юнда