Атрибуція творів колекції

"Майже 40 років тому, готую‐ чи свою першу екскурсію в Музеї Ханенків 1, я марно намагалася хоч щось дізнатися про австрійського художника Ганса Макарта (1840– 1884). Його не по‐тутешньому пре‐ красна присмеркова композиція з дивними малюками на золотому тлі вабила мене магнетично. Це панно прикрашало (і досі прикрашає) сте‐ лю «Червоної вітальні» — залу мис‐ тецтва італійського Відродження. Утім, розповідати про нього відвід‐ увачам тоді було не заведено, а му‐ зейний каталог 2 стисло повідом‐ ляв, що Богдан Ханенко придбав «Амурів, які граються» у 1885 році на аукціоні зібрання Г. Макарта у Відні." Більше – у статті!

Поляку Вільгельмові Котарбінському судилося прожити в Києві чимало років. Це місто принесло йому справжню славу, але згодом ім’я художника загубилося серед більш відомих «соборян» і «припало пилом» у недосліджених особняках кінця XIX століття. Останнім часом історики та мистецтвознавці відкривають цю завісу непам’яті, вивчаючи документи, живописні та графічні твори митця і повертаючи його спадщину в культурний контекст епохи 1. Однією з таких розвідок є пропонована стаття, присвячена декоративним композиціям митця в інтер’єрі Музею Ханенків – колишнього особняка подружжя.

Посібник складається з чотирьох розділів. У першому автори зупинилися на історії розвитку мистецтва офорта і особливостях створення відбитка у різних техніках глибокого друку. Другий розділ присвячений візуальній експертизі і морфології аркуша гравюри. У третьому описані п’ять найпоширеніших оптичних та фізи- ко-хімічних методів, які застосовуються при експертизі творів мистецтва на паперовій основі, їхні можливості, переваги та недоліки. Методологію комплексного дослідження показано у четвертому розділі на прикладі шести творів європейської графіки з колекції Музею Ханенків. Автори висловлюють подяку Ісайковій Олександрі, провідній науковій співробітниці відділу графіки Музею Ханенків, за допомогу під час проведення досліджень, а також майстерні «Реставратор» за надані фотоматеріали. Видання підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатися з думкою авторів.

Не дозволяємо карантину зупинити науку та з радістю ділимося з вами результатами дослідження офортів з колекції Музею Ханенків, проведеного в рамках проєкту «НА.МИ.СТ.О. Перлини графіки» за підтримки Українського культурного фонду. Графіка приховує чимало таємниць. Пропонуємо вам розгадувати їх разом з нами і подивитися на твори відомих майстрів «озброєним оком». Насолоджуйтеся!

Початок весни Музей Ханенків зустрічає із квітами. Що, як не вони, здатні подолати зимову хандру і сповнити нас передчуттям найчарівнішої пори року? На щастя, у запасниках нашого музею зберігаються цілі гірлянди, букети та оберемки дарів Флори. Вони викарбувані у мармурі, виписані пензлем, або виведені вправним різцем майстрів давнини. Тож, маємо можливість і натхнення не лише підняти вам настрій, але й розповісти про те, як, коли та навіщо ці миттєвості скороминучої рослинної краси були увічнені європейськими художниками. «Флора» (від латинського flos – «квітка») – це римська богиня весни, юності та квітів і водночас – науковий термін, що позначає розмаїття всього рослинного світу. У Давньому Римі на честь богині Флори влаштовували весняне свято Флоралії, до якого заведено було вбиратися у барвисті строї та прикрашати квітами одяг, житло та бенкетні столи. Святкові традиції відтоді змінилися, втім у багатьох країнах Європи живуть і до сьогодні. З кінця зими до початку літа у Німеччині та Франції святкують дні фіалок і конвалій, англійці вшановують незабудки і проліски, у Бельгії відбуваються «Гентські флоралії», в Амстердамі, звісно, – фестиваль тюльпанів, а в Італії влаштовують виставки квіткових картин. Музейне святкування весни особливе: дари Флори тут можна побачити крізь час – у розмаїтті видів і жанрів мистецтва від античності до 20 століття. Вподобана художниками рослинність часом ставала об’єктом копітких ботанічних спостережень, або – носієм прихованого символічного змісту, а іноді – саме тією емоційною деталлю, яка підкреслювала чи несподівано змінювала весь образ. Квітка нерідко виступала як «головний герой» твору, або навіть як «портретована особа». Окрім того, зображення різноманітних рослин здавна було улюбленим мотивом декору, здатним перетворити звичайну побутову річ на артефакт і об’єкт милування. Ми, як завжди, підготували особливі дарунки для друзів музею. Після тривалої реставрації багато творів уперше постануть на виставці в оновленому вигляді. Маємо також одразу декілька хвилюючих «прем’єр». У першому залі, де представлено переважно твори живопису, графіки і скульптури, – це мармуровий барельєф «Офелія», виконаний легендарною актрисою Сарою Бернар, портрет Сюзанни де Лоррен в образі Флори та маленький шедевр італійського бароко – квітковий натюрморт Бартоломео Бімбі. Ці картини досі ніколи не були показані ані в постійній експозиції, ані на виставках, так само як і ціла низка керамічних та металевих предметів, а також зворушливі народні ікони на склі, представлені у другому залі. На нашій виставці кожен знайде собі власний спосіб мандрівки царством Флори. Комусь цікаві будуть кураторські коментарі, а хтось вдовольниться милуванням. Можливо саме таке творче споглядання спонукало художників давнини відтворювати мінливу красу рослин, які за мить вже зів’януть, і тим справджувати слова гетевського Фауста: «Стривай, миттєвість! Ти прекрасна!». Куратори виставки – Олена Живкова, Анастасія Мацело

Кураторкою ісламської колекції Музею Ханенків Ганною Рудик та дослідницею Антоніною Макаревич у колаборації з командою MWNF завершено підготовчі роботи та запущено презентацію колекції мистецтва ісламу МХ в рамках проєктів "Discover Islamic Art" та "Explore Islamic Art Collections" міжнародної віртуальної платформи Museum With No Frontiers. MWNF наразі об'єднав колекції більше 50 музеїв з 27 країн світу. Музей Ханенків щиро вдячний команді MWNF, насамперед, Еві Шуберт, Сарі Генігшнабель та Дженіс Медіні за запрошення та плідну співпрацю! Проєкт не був би можливий без спонсорської підтримки спільноти Друзів і Партнерів MWNF. Побачити презентацію: http://islamicart.museumwnf.org/pm_museum_items.php?id=Mus21;uc&link=EPM

Каталог виставкового проєкту розповідає про вишукані традиції споживання солодощів і десертних напоїв у Європі 18 – 19 ст. Перший розділ познайомить глядачів із посудом для чаю, кави та шоколаду. Оскільки чай потрапив у Європу з країн Сходу, предмети японського та китайського фарфору представлено поряд із зразками найвідоміших порцелянових виробництв Німеччини, Франції та Англії. Ці вишукані посудини нададуть глядачеві можливість спостерігати творчій взаємовплив художніх традицій Заходу і Сходу. Окремо представлено рідкісний посуд для шоколаду, що розповідає про особливу історію та культуру споживання цього коштовного напою. Найбільш цікавими експонатами другого розділу є предмети десертного посуду, які зараз майже не використовуються: компотьєри, морозивниці, холодильники для вин і лікерів. Перлиною виставки є славетний севрський сервіз, декорований блакитною поливою «bleu céleste».

Каталог документує між музейний виставковий проект, який відбувся у Музеї Ханенків (Київ) у листопаді 2017-лютому 2018 рр. У фокусі проекту – тема харизми царі в мистецтва середньовічного та ранньомодерного Ірану. Фундаментальна для давньоіранської культури ідея харизми як дару вищої містичної сили та щасливої долі правителя зберегла своє значення і в мусульманську епоху. Близько 70 добірних творів старих перських майстрів запрошують відчути вібруючу енергію іранської харизми у воістину безмежному багатстві її смислових та візуальних принад. В ході підготовки проекту кураторкою Ганною Рудик (Музей Ханенків) проведено додаткові атрибуційні дослідження творів. Реставраторами Національного науково-дослідного реставраційного центру України здійснено реставраційні та консерваційні заходи.